Темпера́мент!!

Темпера́мент (лат. temperamentum — «належне співвідношення частин») — вроджена стійка властивість людської психіки, що визначає реакцію людини на інших людей та на події, що з нею відбуваються.

Він визначає поведінку, емоційний стан, усі психічні процеси. Темперамент не впливає на розумові здібності людини, але проявляється в моториці, фізичній активності, емоційності.

Термін «темперамент» введено в ужиток Клавдієм Галеном. Рівне йому за значенням грецьке слово «красис» (грец. κράσις) — «злиття, змішування» ввів давньогрецький лікар Гіппократ.

Назви типів темпераментів з'явилися пізніше і пов'язані з рідинами, які переважають, наприклад, холерик (грец. chole — жовч), сангвінік (лат. sanquis — кров), меланхолік (грец. melanos — чорний і chole — жовч), флегматик (грец. phlegm — слиз). 

Гіппократ також розробив найдавнішу теорію темпераменту (460 — прибл. 377 до н. е.).

Загальновизнаним є виділення чотирьох типів темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик і меланхолік.