Притча про Істину!

 Коли Боги вирішили створити Всесвіт, вони запалили зорі, сонце, створили квіти, хмари, гори, ліси, ріки та озера. Згодом з’явилася Людина. І наостанок – Істина.

Замислилися Боги, куди її сховати, щоб Людина не одразу її знайшла.

–  Давайте сховаємо Істину на найвищій гірській вершині, – запропонував один.

–  Давайте опустимо Істину на дно найглибшої западини, – сказав інший.

–  Давайте – на Місяць, – запропонував третій.

–   Ні, – сказав наймудріший з Богів, – людина побуває у всіх цих місцях.Тому давайте сховаємо Істину в серці самої Людини. Вона буде шукати її у Всесвіті, в людях, в речах, не знаючи, що носить її постійно в собі. Лише наймудріші з людей, пізнаючи себе, пізнають Істину.МЩе К.Юнг сказав: «Ти прозрієш, коли заглянеш у власний Всесвіт».

Працюйте над собою, пізнавайте себе та Істину в собі.