Булінг і трикутник Карпмана.

Попри розповсюджену думку, що емпатія – єдине знаряддя у боротьбі з булінгом,

це не є абсолютною правдою. Адепти такого підходу розглядають проблему однобічно – зі сторони булера. І дійсно, високий рівень емоційного інтелекту «рятує» більшість ситуацій від булінгу, адже агресори краще розуміють майбутні негативні емоції жертви. А ще конфліктні ситуації «рятують» люди – треті особи, що намагаються допомогти жертві цькування... Нічого не нагадує?
Драматичний трикутник Карпмана – це психологічний термін, що означає певний життєвий сценарій, повторювану конфліктну ситуацію із застосуванням насилля за участю переслідувача, жертви та рятівника (спостерігача).
Сутність соціальної структури булінгу подібна до трикутника Карпмана та складається з трьох елементів: переслідувача (булера), жертви і спостерігача. Цікавим є те, що в англійській мові для позначення переслідувача часто використовують саме слово «bully» (булер), хоча трикутник Карпмана зустрічається у побуті, особистих стосунках, роботі тощо.
Запобігання булінгу: комплексна робота
«Хто винен?» – запитання, яке виникає першим у ситуації насилля. Звичайно, відповідь доволі проста, адже саме булери цькують своїх жертв. Утім, для аналізу ситуації необхідно дивитися ширше, адже учасниками булінгу є не тільки переслідувачі, але й жертви та спостерігачі. Булінг безпосередньо впливає на них і розвиває негативні психологічні установки, які впливають на якість життя та можуть призводити психологічних проблем.
Психологічні установки жертв булінгу:вірять, що заслуговують на роль жертви, пасивно очікують насильства від переслідувачів;
страждають від комплексу неповноцінності та самотності;
не вірять, що педагоги їх захистять;
віддають перевагу замовчуванню насильства та цькування;
не вважають себе значущою частиною колективу.
Натомість, спостерігачам властиво:
страх опинитися на місці жертви;
небажання виділятися з-поміж однокласників;
цінування стосунків із переслідувачем;
почуття інтересу, а іноді – провини та власного безсилля.
До проблеми булінгу слід підходити комплексно, розуміючи особливості поведінки, характеру та установок кожної зі сторін конфлікту. Комплексна робота дозволить запобігти булінгу: змінити не тільки поведінку булерів, але й жертв і спостерігачів, що допоможе останнім не потрапляти у «трикутник» надалі.