Сім типів відпочинку

Фізичний відпочинок з точки зору нейрофізіології, це перемикання організму з симпатичної нервової системи («бий або біжи») на парасимпатичну («відпочивай та перетравлюй»).
Якщо фізичний - база, без якої неможлива подальша когнітивна робота, то ментальний - це подолання «когнітивного перевантаження».

Коли ми практикуємо медитацію або афірмації, ми даємо мозку можливість вийти з режиму постійного розв'язання задач і дозволяємо йому структурувати отримані дані.
Емоційний відпочинок дає простір для емоційного розвантаження (вентиляції почуттів).
У психології це часто пов’язано з автентичністю — можливістю зняти соціальні маски й бути собою, що критично важливо для профілактики професійного вигорання.
Сенсорний відпочинок - це реакція на надмірну стимуляцію органів чуття.
У світі постійних сповіщень цей вид відпочинку допомагає запобігти сенсорній десенсибілізації та зниженню концентрації уваги.
Креативний відпочинок не про створення продукту, а про активацію «режиму дифузного мислення».
Він дозволяє "внутрішній дитині грати", що відновлює здатність до інновацій та пошуку нестандартних виходів із кризових ситуацій.
Духовний відпочинок - робота з сенсами та екзистенційною складовою, а відчуття причетності до чогось більшого (спільноти, віри, ідеї) знижує рівень екзистенційної тривоги та дає відчуття опори.
Соціальний відпочинок - це регулювання дистанції в стосунках і передбачає відмову від токсичних контактів на користь тих, що живлять, або повну самоту для відновлення особистих кордонів.