«Ментальна кульбабка»
«Кульбабка - дуже ніжна, але водночас сильна квітка.
Вона тягнеться до сонця, росте навіть там, де здається неможливим. Так само і людина: у кожного з нас є почуття, переживання, страхи, сили та мрії. Сьогодні ми створимо свою “ментальну кульбабку” - особливу карту внутрішнього світу.» Учасникам пропонується уважно розглянути пам’ятку та поступово заповнити кожну частину кульбабки:
1. «Що робить мене щасливою/щасливим?» У цій частині учасники записують те, що приносить радість, тепло та позитивні емоції. Наприклад: обійми, друзі, домашні улюбленці, музика, прогулянки, улюблена справа.
2. «Що допомагає мені заспокоїтися?» Учасники пишуть способи самозаспокоєння. Наприклад: глибоке дихання, малювання, сон, тиша, чай, розмова з близькою людиною, музика, прогулянка.
3. «Чим я пишаюся у собі?» Учасники записують свої сильні сторони, досягнення чи риси характеру. Наприклад: я добра людина, я не здаюся, я творчий/творча, я вмію підтримувати інших,я сміливий/смілива.
4. «Хто мене підтримує?»Учасники зазначають людей або навіть тварин, поруч із якими вони почуваються в безпеці.Наприклад: мама, тато, друг, сестра.
5. «Що дає мені сили?» Учасники записують джерела внутрішньої енергії та мотивації. Наприклад: мрії, спорт, творчість, природа, відпочинок, улюблені люди, віра у себе.
6. «Коли мені складно, я можу…»У мовній хмаринці учасники записують конструктивні способи подолання труднощів.Наприклад: попросити допомогу, поговорити з кимось, відпочити, поплакати, зробити паузу,подихати, написати про свої почуття, звернутися до психолога.
7. «Я відпускаю…» У нижній частині вправи учасники записують те, що хотіли б залишити в минулому: страхи, образи, тривоги, сумніви, негативні думки.
Після цього можна запропонувати символічну вправу - подути на кульбабку, уявити, як тривоги розлітаються за вітром;сказати подумки: «Я дозволяю собі бути вільним/вільною від того, що робить мені боляче.»
3. Рефлексія.
Після завершення вправи учасникам пропонується відповісти:
Що було найважливішим для вас?
Що нового ви про себе дізналися?
Яка частина кульбабки сподобалась найбільше?
Які слова підтримки ви б сказали собі зараз?
Висновок. Кожна людина, як кульбабка: ніжна, особлива та водночас сильна. Наші почуття, переживання й емоції мають право бути. Дуже важливо не лише помічати свої труднощі, а й бачити власні ресурси, підтримку та світло всередині себе. Навіть коли вітер життя сильний, ми можемо знаходити опору, відновлюватися та продовжувати цвісти!
Вона тягнеться до сонця, росте навіть там, де здається неможливим. Так само і людина: у кожного з нас є почуття, переживання, страхи, сили та мрії. Сьогодні ми створимо свою “ментальну кульбабку” - особливу карту внутрішнього світу.» Учасникам пропонується уважно розглянути пам’ятку та поступово заповнити кожну частину кульбабки:
1. «Що робить мене щасливою/щасливим?» У цій частині учасники записують те, що приносить радість, тепло та позитивні емоції. Наприклад: обійми, друзі, домашні улюбленці, музика, прогулянки, улюблена справа.
2. «Що допомагає мені заспокоїтися?» Учасники пишуть способи самозаспокоєння. Наприклад: глибоке дихання, малювання, сон, тиша, чай, розмова з близькою людиною, музика, прогулянка.
4. «Хто мене підтримує?»Учасники зазначають людей або навіть тварин, поруч із якими вони почуваються в безпеці.Наприклад: мама, тато, друг, сестра.
5. «Що дає мені сили?» Учасники записують джерела внутрішньої енергії та мотивації. Наприклад: мрії, спорт, творчість, природа, відпочинок, улюблені люди, віра у себе.
6. «Коли мені складно, я можу…»У мовній хмаринці учасники записують конструктивні способи подолання труднощів.Наприклад: попросити допомогу, поговорити з кимось, відпочити, поплакати, зробити паузу,подихати, написати про свої почуття, звернутися до психолога.
7. «Я відпускаю…» У нижній частині вправи учасники записують те, що хотіли б залишити в минулому: страхи, образи, тривоги, сумніви, негативні думки.
Після цього можна запропонувати символічну вправу - подути на кульбабку, уявити, як тривоги розлітаються за вітром;сказати подумки: «Я дозволяю собі бути вільним/вільною від того, що робить мені боляче.»3. Рефлексія.
Після завершення вправи учасникам пропонується відповісти:
Що було найважливішим для вас?
Що нового ви про себе дізналися?
Яка частина кульбабки сподобалась найбільше?
Які слова підтримки ви б сказали собі зараз?
Висновок. Кожна людина, як кульбабка: ніжна, особлива та водночас сильна. Наші почуття, переживання й емоції мають право бути. Дуже важливо не лише помічати свої труднощі, а й бачити власні ресурси, підтримку та світло всередині себе. Навіть коли вітер життя сильний, ми можемо знаходити опору, відновлюватися та продовжувати цвісти!






